Олена Мельничук
польова частина
Їздить по селах, розмовляє з родинами, записує історії й фотографує.
Qelavunorix почався з бабусиного зошита, який Олена привезла з Бару. У ньому були рецепти чаїв від сусідок, кум і родичок — і кожен підписаний іменем. Нам захотілося продовжити цей зошит для всієї країни.

Перші двадцять сторінок ми записали від родичів і друзів. Потім почали приходити листи від незнайомих людей — з Косова, Рокитного, Охтирки, Олешок. Тепер в альбомі понад шістдесят родин.
Ми не етнографи й не ботаніки. Ми просто віримо, що рецепт чаю може розповісти про родину не менше, ніж старе фото.
01
Розмова телефоном або в гостях — з усіма «жменями» й «трішками».
02
Переводимо міри в грами й градуси на нашій кухні.
03
Заварюємо тричі в різні дні й порівнюємо з описом родини.
04
Надсилаємо текст родині й публікуємо лише після її «так».
«Ми не вигадуємо рецептів. Ми лише записуємо їх так, щоб їх можна було повторити»
польова частина
Їздить по селах, розмовляє з родинами, записує історії й фотографує.
кухня
Заварює, зважує, міряє температуру й вирішує, як записати цифри.
редагування
Пише тексти сторінок і стежить, щоб голос родини не загубився.
Ми пишемо про смак, звичаї й родинні історії. Медичних порад, продажу трав і реклами тут немає й не буде.
Пишіть як друзям — без офіційного тону. Найкращі листи починаються словами «а в нас удома завжди…».
Якщо помилилися в цифрах, виправляємо й пишемо про це на сторінці.
Ні родини, ні ми не отримуємо оплати за сторінки.
Кожен рецепт має бути придатним для звичайної домашньої кухні.